Мої вуса хочуть літати

Ода пригодам і новела про дорослішання
Це було дуже насичено. Не було сцени, де я б засумувала. Динаміка, рефлексія, яскраві драматичні моменти - все супер. І звісно, це геніальне рішення з візуалом, де дається скоріше знак, який відсилає до повної картинки, і гравець сам усе добудовує. Я трохи вивчаю котів і на минулому джемі теж про них писала. Насправді розумію, як складно вбудовувати реконструйовану феноменологію досвіду тварини в цікавий людині досвід, щоб і про тварину не набрехати, і гравцям догодити. У вас це виходить як стрибки у Чорної Молнії!
Ще ви класно працюєте зі словом і відчуваєте сцену. Така ювелірна робота. Цей прийом - коли репліки з'являються по частинах - це робить паузи в мовленні відчутними (а ще так менше вірогідність, що гравець щось проклацає, бажаючи дійти до фіналу сцени). І цей, мій улюблений момент: "Я стану... вдахою!" - вільне поетичне опрацювання слів. Музика, яка є не усюди, а іноді в грі сама тиша, або ж ембієнс, це створює контраст, завдяки якому моменти з музикою стають більш підкресленими. Динаміка мислення кота, як він послідовно переходить від пункту до пункту - справжнє міркування, ммм! Обожнюю за таким слідкувати.
Робота зі звуком також прекрасна, хоча треки й узято з відкритих джерел, а не написано власноруч - все одно це звучало круто. Саме те, що треба за настроєм для кожної сцени. Мені більш за все сподобалася музика в тій сцені, де сцена візуально зображена так: "?" Там я прямо вжилася в момент.
Кольори. Класичний контраст чорного з червоним - це те, що треба для котячої тематики. І звісно, піксельна мальовка, яка особисто мене відсилає до ігор, зроблених на економному двигуні Bitsy, який символізує світ інді-ігор, зроблених самотужки.
З "недоліків" - в мене ідейне неприйняття такого ставлення до безхатьок, які не можуть про себе потурбуватися. Якось трохи маю внутрішній конфлікт з ідеями Айн Ренд.  Але я за це бали не ріжу, бо це справа особиста)
Зрештою, я просто приємно провела з вашими котами час. Те, що треба<3 Браво, авторе, ви мій цьогоджемний фаворит. Творіть іще, будь ласка!

Що ж, а тепер перша гра на цьому джемі, де я вдосталь проревілася. Бо жорстоке поводження з тваринами - це моє особисто пекло.

Ви дуже класно підібрали музику, вона справді відповідала влучно усім сценам.

Також у вас достатньо об'ємна гра, зізнаюся, такого об'єму від гри про кота я не очікувала, але вам вдалося дійсно створити насичену історію. Сумну, не без того (бо я чогось в останню мить передумала гнатися за пташкою, ну і ви зрозуміли, але крім того дійшла ще до двох кінців з продовженням роду чи поверненням до старої). Взагалі, мені стару шкода, якщо її лишати, але бачу, що інший фінал коту ближчий.... Ох, не знаю, переказувати історію і переживати її подумки мені досі важко, багато сумних речей тут згадуються. Болить.

Цікавий візуал, хоча звісно деінде видно брак досвіду з перспективою, дуже люблю ваші сцени з котами і старенькою. 

Цікавий підхід до теми, але ваша історія в чомусь перегукується для мене навіть більше з першою темою джему - ескапізмом, бо тут дуже багато уваги на думки кота, на його очікування, бачення світу, і чимало де він спершу робить оманливі висновки, ніби тікає від реальності - навіть, ось той момент з руками, адже вони були лише в уяві.

До речі, взагалі, поки пишу відгук і сценарій все одне мене переслідує, я може радила поставити на початку попередження про вибухи і сцени насилля(

Словом, хай і важка, але дуже гідна гра. Тим більше зважаючи на об'єм та розгалуженість для двох тижнів в соло. Дякую вам за демонстрацію буремного котячого життя і щирі емоції.